№8 - 25.02.07 Застосування права на податковий кредит щодо частини суми процентів за іпотечним кредитом Запровадження з 2007 р. податкового кредиту на проценти, сплачені за іпотечним кредитом, передбачено пп. 5.3.1 п. 5.5 ст. 5 та ст. 10 Закону N 889-IV. Право на податковий кредит на проценти, сплачені за іпотечним кредитом Податковий кредит щодо частини суми процентів за іпотекою має певні особливості, які відрізняють його від інших видів податкових кредитів, передбачених Законом N 889-IV. Так, у 2007 р. платник податку має право включити до складу податкового кредиту частину суми процентів за іпотечним житловим кредитом, фактично сплачених протягом звітного 2006 р., i одержати часткове повернення з бюджету. Згідно із Законом N 889-IV право на включення частини суми процентів, фактично сплачених за іпотечним житловим кредитом, до складу податкового кредиту має особа, яка досягла 18-річного віку. Це правило не поширюється на випадки, коли об'єкт іпотеки перебуває у спільній частковій або спільній сумісній власності подружжя, один із членів якого молодший за віком, або коли за умовами заповіту об'єкт іпотеки передається у спадщину фізичній особі, молодшій за віком. Водночас слід зазначити, що згідно із Законом N 889-IV платник податку позбавляється права на включення частини суми процентів за іпотечним житловим кредитом до складу податкового кредиту в разі втрати ним статусу резидента, а також при виїзді такого платника податку за межі України на постійне місце проживання (з втратою статусу резидента або без втрати). Також правом на податковий кредит не можуть скористатися самозайняті особи – платники податку, які є суб'єктами підприємницької діяльності або здійснюють незалежну професійну діяльність та не є найманими особами у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Крім того, податковий кредит не можуть одержати військовослужбовці та інші особи, які згідно з умовами оплати праці одержують доходи, відмінні від заробітної плати. Яка частина сплачених процентів може бути включена до податкового кредиту Частина суми процентів, що включається до складу податкового кредиту платника податку – позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, на коефіцієнт, який розраховується за формулою: К = МП / ФП, де К – коефіцієнт; МП – мінімальна загальна площа житла, яка дорівнює 100 м2; ФП – фактична загальна площа житла, що будується (придбавається) платником податку за рахунок іпотечного кредиту. Якщо цей коефіцієнт більше одиниці, то до складу податкового кредиту включається сума фактично сплачених процентів за іпотечним кредитом без застосування такого коефіцієнта. Який кредит у Законі N 889-IV розглядається як іпотечний житловий кредит Поняття "іпотечний житловий кредит" відсутнє у Законі N 898-IV i надано у Законі N 889-IV. Так, згідно з визначенням, наведеним у п. 1.5 ст. 5 Закону N 889-IV, іпотечний житловий кредит – це фінансовий кредит, що надається фізичній особі строком не менш як на 5 повних календарних років для фінансування витрат, пов'язаних з будівництвом або придбанням квартири (кімнати) або житлового будинку (його частини) (з урахуванням землі, що знаходиться під таким житловим будинком, чи присадибної ділянки), які надаються у власність позичальника з прийняттям кредитором такого житла (землі, що знаходиться під ним, чи присадибної ділянки) у заставу. Водночас, оскільки порядок надання іпотечних кредитів регулюється Законом N 898-IV, слід враховувати i його положення при розгляді питання щодо визначення кредитів такими, що дають право на повернення з бюджету частки сплачених за ними процентів. Отже, враховуючи положення Закону N 889-IV та норми Закону N 898-IV, скористатися податковим кредитом на сплачені за іпотечним кредитом проценти мають право платники податку, в договорах яких на отримання кредиту на придбання (будівництво) житла зазначено такі умови: у назві кредитного договору має бути зазначено, що його видано на придбання (будівництво) житла; до кредитного договору в обов'язковому порядку має бути укладено договір іпотеки (застави) нерухомого майна, що придбавається чи будується, який є невід'ємним додатком до такого кредитного договору; договір про іпотечний кредит та договір іпотеки (застави) мають бути укладені після 1 січня 2004 р. (після набрання чинності законами N 898-IV та N 889-IV); договір іпотеки (застави) обов'язково має бути нотаріально посвідчений; кредит має бути отриманий від банку чи іншої фінансової установи; договір про іпотечний кредит має бути укладено на термін не менш як 5 років. Щодо визначення житла, що придбавається або будується за рахунок іпотечного кредиту, основним місцем проживання Згідно з п. 10.1 ст. 10 Закону N 889-IV право платника на податковий кредит виникає у разі, якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи придбавається житловий будинок (квартира, кімната), визначений таким платником податку як основне місце його проживання. Таке визначення здійснюється шляхом реєстрації (внесення відомостей до паспортного документа такого платника податку) об'єкта житлової іпотеки його місцем проживання відповідно до норм Закону N 1382-IV (лист N 06-10/10-138). Тобто скористатися правом на податковий кредит щодо частини суми процентів за іпотечним кредитом може платник податку, в якого житло, придбане (побудоване) за рахунок іпотечного кредиту, згідно з його паспортними даними є основним місцем його проживання (місцем реєстрації). У зв'язку з цим, поки будівництво житла (квартири, будинку) не завершено, платник не має права на податковий кредит. Які документи, крім декларації, має подати платник податку до податкової інспекції, щоб одержати податковий кредит щодо частини суми процентів за іпотечним кредитом Згідно із Законом N 889-IV до складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат. Зазначені документи (їх оригінали) не надаються податковому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку, достатнього для проведення податковим органом податкової перевірки стосовно нарахування такого податкового кредиту. Для прискорення податковими органами проведення розрахунків сум, що підлягають поверненню з бюджету внаслідок застосування платниками податку права на податковий кредит, їм рекомендується додавати до декларації копії документів, що підтверджують витрати, які включаються до податкового кредиту. Зокрема, при реалізації права на податковий кредит щодо частини суми процентів за іпотечним кредитом слід надати податковому органу копії кредитного договору та нотаріально завіреного договору іпотеки (вимоги до договорів розглянуто вище). Крім того, в обов'язковому порядку мають бути надані квитанції (інші платіжні документи), в яких чітко зазначено суму сплачених відсотків за користування іпотечним кредитом та прізвище, ім'я, по батькові платника податку як платника цих процентів. Така вимога є суттєвою, оскільки інколи умовами кредитних договорів передбачається погашення кредиту шляхом ануїтентних платежів, тобто всі виплати за кредитом поділяються на рівні платежі, які включають як основну суму боргу, так i проценти, та регулярно сплачуються протягом певного часу. В ануїтетних платежах зазначається лише загальна сума виплат i може не міститися розбивка на проценти й основна сума боргу (співвідношення між ними відрізняється в кожному місяці). У платіжному документі, відповідно, не відображається, яку саме суму сплачено за основним зобов'язанням, а яку – за процентами. У зв'язку з цим у податкових органів будуть відсутні підстави для проведення розрахунку частини суми процентів, що підлягають поверненню платнику податку. Для виключення випадків, які унеможливлюють одержання податкового кредиту, з метою додержання вимог Закону N 889-IV щодо надання податкового кредиту платникам податку, які погашають свої зобов'язання за іпотечним кредитом ануїтентними платежами, слід рекомендувати їм переукласти з кредитними установами договори та внести до них зміни, якими передбачити окреме погашення основної суми кредиту та процентів за ним. Про кількість звернень за податковим кредитом щодо частини суми процентів за іпотечним кредитом Як установлено п. 10.5 ст. 10 Закону N 889-IV, право на включення до складу податкового кредиту суми, розрахованої згідно з цією статтею, надається платнику податку не більше одного разу на 10 календарних років, починаючи з року, в якому об'єкт житлової іпотеки придбавається або починає будуватися. Якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до складу податкового кредиту за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту. Згідно з роз'ясненнями, наданими листом N 06-10/10-138 стосовно даної норми Закону N 889-IV, скористатися правом на цей податковий кредит платник податку може щорічно, але лише щодо одного об'єкта житлової іпотеки, визначеного ним як основне місце проживання, i лише протягом 10 календарних років, починаючи з року, в якому такий об'єкт житлової іпотеки придбавається або починає будуватися, а також не більше одного разу на 10 календарних років при укладанні другого та наступних договорів іпотеки навіть у разі дострокового повного погашення основної суми та процентів попереднього кредиту. Як отримати податковий кредит Платник податку, який бажає скористатися правом на податковий кредит за підсумками звітного 2006 р., повинен протягом 2007 р. подати річну податкову декларацію. Тетяна ДОБРОДІЙ, начальник відділу розгляду звернень платників Департаменту оподаткування фізичних осіб ДПА України  ДОВІДКОВО ЛИСТ КОМІТЕТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ФІНАНСІВ I БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ від 12 лютого 2007 р. N 06-10/10-138 Державна податкова адміністрація України Щодо оподаткування доходів фізичних осіб У Комітеті Верховної Ради України з питань фінансів i банківської діяльності розглянуто звернення Державної податкової адміністрації України щодо використання платниками податку з доходів фізичних осіб права на податковий кредит у разі сплати суми процентів за іпотечним кредитом. У зв'язку із зазначеним Комітет повідомляє наступне. Згідно з нормами ст. 5 Закону України від 22.05.2003 р. N 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі – Закон) платник податку (резидент, що має індивідуальний ідентифікаційний номер) має право на податковий кредит за наслідками звітного податкового року, зокрема у разі здійснення документально підтверджених витрат щодо сплати суми процентів за іпотечним кредитом. Розмір податкового кредиту розраховується за правилами, встановленими нормами ст. 10 Закону. При здійсненні зазначених витрат платники податку мають право на податковий кредит за умови, коли укладені ними договори про іпотечний кредит відповідають визначенню "іпотечний житловий кредит", встановленому п. 1.5 ст. 1 Закону. Відповідно до норм п. 10.5 ст. 10 Закону право на включення до складу податкового кредиту суми, розрахованої згідно з цією статтею, надається платникам податку не частіше одного разу на 10 календарних років починаючи з року, в якому об'єкт житлової іпотеки придбавається або починає будуватися. Таким чином, скористатися зазначеним правом на податковий кредит платник податку може щороку, але лише щодо одного об'єкта житлової іпотеки, визначеного ним як основне місце проживання, i лише протягом 10 календарних років починаючи з року, в якому такий об'єкт житлової іпотеки придбавається або починає будуватися, а також не частіше одного разу на 10 календарних років навіть у разі дострокового повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного кредиту. Щодо визначення об'єкта житлової іпотеки основним місцем проживання (що є однією з умов виникнення права на податковий кредит) Комітет вважає, що це має здійснюватися платником податку самостійно, зокрема шляхом реєстрації (внесення відомостей до паспортного документа такого платника податку) об'єкта житлової іпотеки його місцем проживання відповідно до норм Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні". Голова Комітету П. О. ПОРОШЕНКО   ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ ЗАКОНИ УКРАЇНИ N 334/94-ВР від 28.12.94 р. "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції Закону України від 22.05.97 р. N 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями) N 489-V від 19.12.2006 р. "Про Державний бюджет України на 2007 рік" N 889-IV від 22.05.2003 р. "Про податок з доходів фізичних осіб" (зі змінами та доповненнями) N 898-IV від 05.06.2003 р. "Про іпотеку" (зі змінами та доповненнями) N 1382-IV від 11.12.2003 р. "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" N 2181-III від 21.12.2000 р. "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (зі змінами та доповненнями) УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ N 727/98 від 03.07.98 р. "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (у редакції Указу Президента України від 28.06.99 р. N 746/99, зі змінами та доповненнями) ДЕКРЕТ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ N 13-92 від 26.12.92 р. "Про прибутковий податок з громадян" (зі змінами та доповненнями, частково втратив чинність) ПОСТАНОВИ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ N 720 від 09.08.2005 р. "Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг" (зі змінами та доповненнями) N 1330 від 08.10.2004 р. "Деякі питання Державної іпотечної установи" (зі змінами та доповненнями) НАКАЗИ N 1 ДПА України від 09.01.2007 р. "Про проведення кампанії декларування доходів громадян, отриманих у 2006 році" N 12 ГДПІ України від 21.04.93 р. "Про затвердження Інструкції "Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю" (зареєстровано в Мін'юсті України 09.06.93 р. за N 64, зі змінами та доповненнями, за текстом – Інструкція N 12) N 442 ДПА України від 22.09.2003 р. "Про затвердження Інструкції про податковий кредит" (зареєстровано в Мін'юсті України 01.10.2003 р. за N 879/8200, за текстом – Інструкція N 442) Лист N 06-10/10-138 Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 12.02.2007 р. "Щодо оподаткування доходів фізичних осіб"